Уважаемый, Преображенский Николай, раз вы такой начитаный, умный, наблюдательный, напишите какую-нибудь полезную книгу, где Вы будете не опровергать и не обливать грязью чей-то труд и чьи-то мысли, а сделаете какие-то поучительные умозаключения.. Критиковать каждый может. Этой книгой Вы популярность Трансерфинга не затмили, зато наслали на себя море гнева и возмущений..
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Голсуорси -- это сила, хотя с его позицией я и не согласна. Почему Уилфред бросил Динни? Потому что понял: идеал можно повесить на стенку и ему поклоняться -- но ЖИТЬ С ИДЕАЛЬНОЙ ЖЕНЩИНОЙ НЕЛЬЗЯ! Ему больше подошла бы не сушёная Динни, относящаяся к нему ПО-МАТЕРИНСКИ, а её невестка Джин Тасборо, такая же авантюрная, как и он! Можно в этом отношении противопоставить Уилфрида Оводу: Овод, ОСТАВАЯСЬ ВЕРУЮЩИМ, любил Джемму не страстно, а как мадонну революции, идеал, ИКОНУ, ВИСЯЩУЮ НА СТЕНЕ, -- из-за чего сюжет и завязался.
аннотация не о том - прям как к боевику! На самом деле отец в книге - третьестепенный персонаж, книга о формировании личной позиции в жизненных коллизиях мальчишек