Знаете у каждого к этому рассказу разные впечатления, и раз кому то не нравится, не пишите это мнение, всё таки писателю это неприятно читать... Я считаю, что писательница вкладывала душу в этот рассказ про "Чёрную вдову", я и сама моментами плакала. Вот знаете, я когда зациклюсь на одном рассказе, и когда он уже дочитан, мне уже не хочется другое что то читать - так сильно прикипаешь к героям, что читать хочется опять же с самого начала.
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Случайно наткнулась на книги Киры Измайловой, прочла на одном дыхании. Понравился слог, не совсем обычная главная героиня, классный сюжет держит доконца. Читайте - вкусно :)