Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Какие-то вы все странные... говорить детям ничего нельзя, читать нельзя... тыкайтесь дорогие как котята, может-быть что-нибудь и получится... а потом разводы, несовпадения характеров после месяца замужества... дураки вы взрослые и ханжи, а книга для подрастающего поколения при родителях, не желающих обсуждать такие вопросы, просто необходима